розгулювати

-юю, -юєш, недок., розгуля́ти, -я́ю, -я́єш, док.

1) тільки недок., неперех. Неквапливо походжати (перев. для відпочинку, розваги). || Спокійно ходити, літати, плавати, повзати (про тварин, птахів, комах). || Рухатися вільно, в будь-якому напрямку, не зустрічаючи на своєму шляху ніяких перешкод. || Розважати себе нестримними веселощами.

2) перех., розм. Розважати кого-небудь прогулянкою, примушуючи забути щось прикре, неприємне. || Гуляючи, розважаючись, розвіювати, розганяти (тугу, сон і т. ін.).

••

Розгуля́ти дити́ну — не дати заснути дитині.